Тихенько грала на гітарі, одна Струна, I спогади румяні, так тихо, не спіша, закралися у голову мов п’яні.
Так, відчувши кохання міць, этремтівшись над словами,
Я скажу ластівко моя,
Що розлюблю тебе, як стану над світами.
Душевна біль, залишилась у ванній
І кров, що капала з руки, я б розказав тобі коханній, про те
що відбувається в мені.
І цей кінець, можливо лиш початок,
І лиш у снах я буду бачити тебе, Та горе можна подолать роками,
Аби зумів я подолать себе.
Nikita
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
