Тебе мені подарувало літо,
Немов з небес послав тебе Господь.
Бо лише ти зумів отак зробити,
Щоб запалав в очах моїх вогонь.
Тебе мені подарувала доля,
Обійми теплі,ніжні поцілунки…
З тобою хочу разом і назавжди,
Навіки у твій погляд потонути.
Без тебе вже себе не уявляю,
Ти став для мене рідним й дорогим.
Здається,що це сон і я літаю,
Але кохаю, замість сотні слів.
Марічка Корень
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
