Я не пишу про незнайомців,
і про кохання не пишу також,
бо ми з ним не знайомі.
Воно ховається від мене
в темних провулках міста
й затишних кутках.
Ще з дитинства я запам’ятала,
що кохання стоїть поруч із приставкою «за».
Кохають за вроду,
розум,
вміння —
за все разом
і трохи рідше за щось окреме.
За особистість?
Не вигадуй дурниць —
ти ж не особлива.
Я не отримувала квітів,
цукерок,
сніданків у ліжко
чи дивних компліментів.
Не сварилася через розбіжності
чи ревнощі.
У моєму житті вистачає проблем
без усіх цих сопливих,
трагічних моментів.
Санюта
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська