із любов’ю на душі прокидаюся уранці
і пишу тобі вірші, про те, що я неначе в казці
неначе я лечу кудись у кращий світ,
можливо, я знайду колись
очей твоїх яскравий цвіт.
та не повірю я ніколи,
що сумував колись без тебе,
та все змінилося відколи
з’явилась ти, як ясний світ,
як зорей мерехтіння ночі
як ангели то та співочі,
то ти прекрасна є у мене,
з тобою я пізнав те щастя незбагненне,
про яке я думав днями,
шукаючи у натовпі людей твоє лице,
та не знаходив кожен раз,
розчарований ішов додому,
де чув мільйони вже знайомих фраз,
що вже вони наскучили мені,
чекаю я тебе, прошу, прийди,
бо сил моїх немає вже чекати
бо вже не можу я шукати
та ось невдовзі вже явилась ти мені,
витер піт я на чолі, та підійшов до тебе,
ти взяла мене за руку,
та неначе я почув:
"не переживай, я допоможу перенести цю розлуку, будем вічно ми разом"
тепер я згадую оцей момент часом,
та тішуся, що дійсно ми разом.
Федько Хмільник
коханій III
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська