Заплющу очі я глибокі і зелені,
Відкриваю серденько тобі своє,
Бо нас кохання поглина шалене,
Жадане, зріле, ніжне, чарівне…
Обіймів, слів мені вже не бракує,
Приємно відчувати жар долонь.
Ти пестиш, ніжиш і мене цілуєш
І наші іскри запалили враз вогонь.
Ти збуджуєш мене, коханий, милий,
Бентежиш солодко до себе звеш.
Ти надаєш мені свої сили,
Як давно не має в світі меж.
Шепочеш, що твоя лише царівна,
І жадібно торкаєш вуст моїх.
Ця ніч хай буде довга, неймовірна.
Кохання – це велике щастя, а не гріх
Ірина Сонце
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
