Крапелька в любові
Цілував промінь сонця
дивовижну краплину.
Був її охоронцем
в світанкову годину.
Зігрівав поцілунком,
ніжно пестив обличчя…
Від солодкого трунку
оживало узбіччя…
Він впивався губами
у нектар сонцесяйний.
Кольоровими снами
світ здавався звичайний.
Затремтіла краплинка
на зеленім листочку…
Стала, ніби перлинка,
на весільній сорочці.
Защеміло серденько,
почуттям оповите…
Любий зовсім близенько…
Виграє соковита…
Піднімалося сонце —
з ним і промінь, угору…
В травах, мов на долоньці,
грає крапельок море…
Захватив у обійми
діаманти-перлини,
І з птахами дзвінким
їх спивав по росині…
А покинута ранком
У полоні любові,
Ним розніжена бранка
висихала поволі…
ID: 981259
автор: Любов Таборовець
Любов Таборовець
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
