Втрачає зима свою вроду…
Струмками стікають сніги…
Полились із річки всі води.
В повітрі початок Весни…
Чергуються пори миттєво
І наші роки так летять…
Спливають десятки життєві,
Не в змозі ми їх наздогнать…
Цвірінькає Всесвіт ранковий…
Відродження Світу зі сну…
Стрічаю знов ранок святковий!
Чергову чекаю Весну…
Нехай вже багато років
У скриньці моєї душі,
Та все ще милується око
Чарівністю, наче у сні…
Не спиниться захват ніколи!
Допоки у серці Весна…
Вирує життя кольорове,
Хай житиме вічно краса…
ND🌹
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
