Ти існуєш не своїм життям.
Забираєш його у чесніших,
Прикидаєшся білим ягням,
Та всю кров з своїх рук ти не зітреш.
Ти існуєш з обманом , в брехні.
Казки лиєш, а люди ковтають.
Божевільні вони є усі,
Ходять в церкву , а зло величають.
Ти існуєш , на жаль, досі ще.
Та недовго тобі залишилось .
Суд страшний вже до тебе іде.
Ми зі Світом до Бога молились .
Леся Дедишин
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
