Я буду співати, як в останній раз,
Нехай в’яне голос моєї душі.
Пісня живе в неосяжний час
І звучання свого набуває в юрбі.
Я буду сміятися, немов це кінець,
Остання вистава й закриття куліс.
Вдягнути судилося мені бісів вінець
Та завити жалібно без маски на біс.
Я буду плисти, як в останній рейс
У величезному замерзлому морі
Криків, чуттів та гидких лиходійств
І потонути мені велено в ньому.
Я буду йти напролом і до мрії,
Пʼятами збиваючи допитливі голови.
Інакше як дістати зірки золотії,
Коли сумнівів маєш залізні окови?
Я буду жити за власним велінням
Та кричати голосно у кожні кути,
Що страшна не відсутність схваління,
А за все жахливіше – себе не знайти.
Елла Уінд
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
