Перестаньте тикати в них пальцем!
Так не такі як ми,
Вже давно не такі як ми,
Вони одягнені –
В подекуди порвану військову форму,
Їхнє тіло покрите ранами,
А в серці їх біль і жах!
Вони не такі як ми,
Вже давно не такі як ми,
Вони бачили те
Чого не бачили ми,
Десь там на нулі
Вони вмирають за нас!
Ви називаєте їх героями,
Але боїтеся їх,
Тикаєте в них пальцями
І промовляєте своїми ганебними вустами
« Пасматрі какой уродлівий дяденька»
Перестаньте благаю вас
Це крик душі і серця мого
Я не плачу це просто
Біль мій говорить за мене.
Перестаньте тикати в них пальцем.
Бо вони не такі як ми,
Вони вже давно не такі як ми.
Helen
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
