Твої крила втомились і нехочуть літати…
Треба їм відпочити, трохи сили набрати.
Так, без крил дуже важко, ніби час зупинився,
Ніби в прірві глибокій ти на мить опинився.
Та в житті все погане, якщо віриш, минає…
До обставин потроху, майже кожний, звикає…
Але ти не звикай, а злітай вище неба
В своїх мріях, думках … це для сили так треба!
Тетяна Олійник
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
