Крихке кохання

Моє кохання крихке
Що розбивається знову
Причиняючи невимовну біль
Моя душа не склеїться знову
Скільки не латай, не зміцніш сильніше
Вона крихка, заляпана кров’ю з шипами
Розповсюджується по всьому тілу
Я задихаюсь від фальші
Скрізь пітьма та морок
Наче закута в кайдани
Де нема свободи і кінця
Я падаю в пропасть, на саме дно
Тонучи десь глибоко
Де ніхто не знайде
Де все покрито льдом, зміцнюючи мене сильніше зсередини
Скільки масок на декілька частин
Павук плете свою павутину скрізь темряву нічну
Оплітаючи незвичними візерунками все навколо
Ілюзії скрізь побувають, створюючи свої кошмари
Темнота така чорна що не побачиш світла
Життя не може бути лише білим і чистим, але із темними плямами,з розбитими осколками, з кривавими історіями всього
Анастасія