Кров – не вода

Кров не вода.

Кров не вода ,щоб нею вмитись
І спраглими вустами не напитись
Вина червоного , пʼянкого
Хоч і ворожого ,лихого,злого.
Душі живої джерело – то не криниця.
Кров не вода , щоб так навмисно
її розсипати намистом
По снігу білому і по землі.
Не позбирати, не налити
І повним келихом не пити,
А потім жити, жити, жити…
Так не бува ,щоб кров мовчала.
Невинних до небес кричить,
Кричить, кричить не замовкає…
А тих хто завинив мовчить.
Мовчить до сорому байдужа,
Холодна як зимова стужа,
Звиває кільця ,вʼється вужом ,
Смердить отрутою змії.
Кров не вода ,тече від серця .
В судинах бʼє ключем живим .
Звучить музичний хіт творіння
Оркестр, керований Творцем .
Кров не вода , бо душу містить,
Бо живить нас вогнем святим.
Передається поколінням
Разом із мудрістю віків.
Кров не вода і так вже склалось,
Що від початку й до кінця
Не все що маємо ,то має вартість,
Безцінне є лише життя!
29.07.2025