Культурна спадщина

Тоді… Світило сонце жовтим жовтим….
Дитячий сміх лунав із відусіль.
Тоді не знали ми що, наш так званий побратим…
Принесе у кожну хату смерть, страждання і шалену біль..
Та кожен з нас що ,в серці любить Україну.
Робив усе, щоб там де пекло і в тилу.
Було усе для захисту нашим героям
Культурний щит вступає в боротьбу.
У кожного у серці і в душі
Живе омріяна й така чарівна перемога
У кожного свій фронт, а ми співаємо пісні..
Ми грієм душу словом…
І наша щира українська мова….
Ні, не бути тій біді
Бо об’єднався наш народ і наша воля
За нами буде перемога в цій війні
Культура наша буде жить,така вже в неї доля!!!!
І буде мир і злагода у нашій Україні
І будуть цвісти мальви і калина і верба
На нашій незалежній, вільний,сильній Батьківщині,
Культурна спадщина одна, навіки й до кінця!!!!

Наталія