Ніколи я не бачив й ніде
Як летить куля долі поволі
Та досі ця воля гніте,
скільки тіл вже покладено в полі
Хтось зара сміється з дурману, пойла́ та компаній….
Другий на колінах,
надіється, вірить.
Вірить, що навколо – це сон.
Всі – мари й омани .
По руці тече кров,
ще з вчорашньої рани.
Він йде десь в душі,
під прірвою і по канату.
Кружляє дим в унісон,
як куля із автомату.
Тріщать перепони і кров йде до серця.
Коліна збивають,
в голові "Бам" люстерця.
Та все.
Лиш ворон кружляє навколо перипетій.
Там виродки десь ще гуляють,
а інших перетворюють в гній…..
Дмитро
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
