І мила моя, люба моя
З тобою начебто в раю!
Невже я тут, невже з тобою
Стою я на краю…
Чому ж мовчиш?
Чому ж ти плачеш?
Хіба це все , хіба кінець?
Стоїш ти мила наді мною,
Нехай і так, але ж не треба!
Щоб на краю був твій кінець!
Переживеш… я знаю мила,
А мій кінець вже тут я знаю.
Тримайся мила, знаю тяжко
Бо хлопцям теж не легко у житті.
Потрібно ж берегти моя ти мила!
Своє кохання за землею. !
А ви кохані, милі сестри – сильніші знаю,
За малеч.
Тому тримайся мила моя,
і все ж то я – і я кінець
Михайлюк Софія Вікторівна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська