Лебідка

Світанок. По-літньому жарко.
Туманом заслана ріка…
Пливе крізь мелодію ранку,
Лебідка, як пава струнка.
Іще не проснулась долина,
Не чутно журчання джмелів…
Чарівна, ранкова година,
Дрімають всі трави полів…
Захопливий спів солов’їний,
Так тішаться фібри душі…
Злетіли у вир мрії клином,
Босоніж по мокрій траві…
Зупинка у літньому чаті:
Відпустка, астрал від думок.
Блукала у проміжках дати,
Захопливий йойкіт і шок!
Лебідка поволі кружляла,
Вона зупинила цю мить.
Я, наче новенькою стала!
Липнева туманність, блакить…
10. 07. 2024 р.
Надія Холод 🪽
Надія Холод