Твої блискучі очі, наповнені прозорим небом
З них крапає вода, осіває гірський відступ
І тільки міста є села за рікою
Що окроплює білий дощ, породжень лиш подивом твоїм
Я заберу тебе з собою, де ніхто й ніколи
Не відшукає навіть погляд, що ховає химерна маска
Там згублений наш видих
Навіть крізь століття не знайдуть
І всі про нас забудуть, як день прожитий в сховку
Кітина Руд
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
