Вона заховалася в парку,
Багряна краса тішить очі…
Вона закохалася палко,
Тепер їй не спиться щоночі…
А листя тендітно кружляє,
Щось вітер на вушко шепоче…
Його ім’я промовляє,
Проміння обличчя лоскоче…
І люди вдивляються пильно:
Така незвичайна панянка!
Чарівна, за ледь божевільна,
Усмішка манила так п’янко…
Букетик листків назбирала,
Вона закружилася в жовтні…
Його лице уявляла,
Листки осипаються жовклі…
ND💗
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
