Немає дня,нема спокою.
У нас страшна війна.
Як я сумую за тобою,кохана,люба, дорога.
Ми бій відбили,і ворог відступив.
Залишились живими,
Потрібно знов набратись сил.
Я маю трохи часу, сиджу у бліндажі.
Хоч і офіцер запасу,
Бороню Україну на нулі.
Потрібно трішки відпочити,бо з часом знову буде бій.
Потрібні сили, щоб русню спинити,тримати мужньо стрій.
Ріжки набити,змастити автомат, щоб краще орків бити,і взяти декілька гранат.
В усіх нас втома,но відчаю нема.
Воюєм ми за тих, хто вдома: дружина,дочка, мати дорога.
Як швидко час летить, його не зупинити.
І ротний нам кричить :
Стаємо, побратими, орків бити!
Закінчую листа,встаю до бою.
До зустрічі, кохана, дорога!
Закінчиться війна,зустрінемось з тобою!
Олег
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
