А ти не маєш до кого подзвонити,
Ти не маєш з ким поговорити.
І ти не маєш до кого звернутись,
Хочеш просто бути почутим.
Життя пролітає, немов би ракета,
А в серці твоєму пустота лиш зростає.
Просто хочеться лише поговорити
І сам собі весь час допомагаєш.
І хоч скільки всього ти вже проходив,
Та ще багато на шляху чекає.
А справжні друзі будуть поруч з тобою,
Разом із ними усе подолаєш.
Навколо тебе життя пролинає,
Всю правду від тебе воно приховає.
Чорне та біле – кольори незмінні,
Та всеодно ти щось змінити повинен.
Катя Генц
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
