Луганщина

Луганщина, така близька
і водночас так недосяжна.
Завжди пишаюся тобою я!
І з гордістю кажу:
Моя ти батьківщина,
Де народилась і підростала я.
Але одного дня,
прокинувшись вранці,
почула я
Війна, Війна…
Ту біль і страх не передати
проклятий окупант
прийшов нас «визволяти»
А він спитав
Чи хочем чути, бачити його?
Приніс він горе, біль
Утрату в кожну хату.
Прийшлося й нам
Покинути свій дім!

Я щас далеко
Та в серці все те
рідне, незабутнє:
ставок, домівка, ліс
і запах чебрецю.
Обов’язково знову
я повернусь туди
Луганщина! Була і є,
і будеш Україна!
Незламна, Вільна, Незалежна
Батьківщино, ти моя!
Інна Козаченко