Я була, була з тобою.
І що тепер могло лишитися зі мною?
Я думала, збирала і до купи себе складала.
Поринути у загадковий світ замало, хотілося чогось свого й немало.
Було багато різних "переварених" речей, які знов і знов переживалися ближче до ночей.
Я почала розуміти, що для себе я повинна бути!
Людиною, яка живе й дивує, яка в усьому спершу свій голос чує.
Богдана Бондаренко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
