Стояв боєць із скрипкою в руках,
А біля нього друзі-побратими,
Зринали вгору звуки, наче птах
І панувала тиша скрізь на диво.
Кожен хто слухав, уявляв собі,
Що він удома біля неньки й тата,
Наче в саду співали солов"ї
І вікнами всміхалась рідна хата.
Мелодія усе лилась й лилась,
Наче бальзам усім бійцям на душі.
Лунає музика – гармати всі мовчать,
Ніщо не сміє ж бо її порушить.
2020 р.
НЕОНІЛА
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
