Любити думками

Я їй зривав у полі квіти,
Вона дрімала у метро,
Мені в морозі душу гріти,
А їй хотілось у кіно.
Я обрізав ромашки чинно
І заплітав їх у волошки,
Вона сміялася дитинно,
А я стругав важкії дошки.
Мені хоч руки у багнюці,
Чи шкіра, оповита в ранах,
Вона втопає у науці,
Волоссям грає ще так гарно.
Я закохавсь, молився днями,
Що мої кореневі маки,
Стануть бетонними піснями,
Що гучно стогнуть в голові:
Люблю! Кохаю з пʼят до самих вух,
Милуюсь зморшкам здивування,
Вступив до клубу відчайдух,
Що тануть у чужих зітханнях.
Я їй романтики писав,
Рядки, що виткані ночами,
Вона чекала на троянд,
А я зривав братки кущами.
Вона хотіла буть з багаттям,
А я лиш сірником палав,
Вона у водах мов латаття,
А я в калюжі потопав.
Так не пішли ми у кіно,
Бо лиш в кишенях злидні й слово,
Їй на бенкети у пальто,
Мені на зміну іти скоро…

Isa