Любити цей світ з усіма його примхами й вадами,
Пірнати в безодню, якої немає початку й кінця,
Не тішити серце прісними чиїмись порадами,
Не паритись тим, що зморшки торкнулись лиця.
Щодня випивати (й не мати при цьому ніякої міри)
Те щастя, якого шукають усі, та не можуть знайти,
Радіти маленьким пригодам, триматися віри,
Не мати обмежень і впевнено йти до своєї мети.
Горіти завжди непохитним, палким бажанням,
Настирно ступати, ні кроку назад.
Казати, хоч знати, що слово, можливо, останнє,
Посаджене дерево – згодом омріяний сад.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
