Крокую впевнено освітніми стежками
15 років як один погожий світлий день
Малюю мудрість із дитячими очима
Веду за руку я держави майбуття.
Люблю те що роблю
Пишаюсь усіма кого зростила
Живу й купаю я дітей у променистій мові
Даю води напитись спраглому в знаннях.
Безмежно я пишаюсь що освітянську ниву
Мені довірив засівати Бог
I що любов до України й мови
Дарую квіткою я багатьом.
Горю, творю, живу, плекаю вічне
І мрію, щоб закінчилась війна,
Щоб без тривог, печалей, сліз, каліцтва
У щасті Україна розцвіла.
Людмила Горобець
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
