Любов

мені не боляче ввійти до світу ночі
мені не боляче забути назавжди
пекельно – сірі з голубінню неба очі
гріховно – тяжкі , гіркі молитви
я все пізнала на шляху до воскресіння
я все пізнала в сяєві лампад
прости мені щасливу мить падіння
в ласкавий , ніжний , істинний дурман
я вкрала серце , скроєне з любові
з любові до життя , до світу , до небес
я присяглася в вірності на крові
та тільки тілом… дух же не воскрес
не одізвався на закличний відгук плоті
не полетів в гріховну , темну даль
він на землі лишився забобоном
щоби любов не викрала печаль
та що з того ? ти не повірив долі
ти не повірив пристрасним словам
дух залишився духом , плоть же плоттю
котрій з ненавистю сказали – не права
мені не боляче , нехай стікають сльози
пройде цей час – і спогад лиш вони
але на серці залишиться слід погрози
любові плоті… жаль , що не душі…
2007 рік.

Лана Краска