Цей світ і Всесвіт – рук твоїх творіння.
Любов безмежна …
В колесі зірок неосягненна вічність.
Й розуміння, що час прийде
І пройдено урок.
І зможемо тоді ми розуміти стежки Господні
в істині простій.
А час прийде, і будемо радіти ми дню новому
на землі святій.
А час іде… Біжить безперестанку.
Ось ранок … І сніданок… Вже й обід…
Життя живемо, наче у серпанку.
Немовби в мареві земний цей світ.
Лиш мить … і підвечірок наступає…
Вже дихає у спину сивина…
Присядь і зачаруйся тим чудовим краєм …
Тріпоче серце й знає: кращого нема…
Полинь думками ввись небесну Раю…
Нехай заграє радість на вустах.
Та пам’ятай: є той, хто так кохає неоціненний край
й земний твій шлях.
Як ніжно обніме за плечі, й огорне радістю,
й любов’ю нас згори.
Такий прекрасний чудодійний вечір –
ти свою віру в серці не спали.
Лиш посміхнись так радісно і щиро.
Подякуй Богу за прожитий час.
Хай серце б’ється в спокої і мирі.
І знай, що Господь сильно любить нас.
Любов Колодій
