Любов буває лиш раз ,
Вона окриляє , збиває подих
Вночі ти плачеш від його холодних фраз,
А вдень посміхаєшся ,щоби відчути його погляд.
Таке буває лиш раз ,
Таке кохання є здоровим навряд ,
Воно ж лишає за собою купу образ ,
Воно залишає кроваві сліди на довгі довгі роки .
Але ти забуваєш їх враз ,
Коли пройдуть всі ті дні і роки,
Тобі здасться , що забула його назавжди ,
Але коли годинник пробиває 12 ночі ти згадаєш усі ті дні ,а шрами горять майже як тоді .
Депресивний поет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
