А я на тебе так чекала, ночами довгими не спала, до бога руки простягала-просила зустрічі.
І ось прийшла та зустріч довгожданна, така коротка та така жадана в обіймах я твоїх тонула, але одного не збагнула, що ти не мій.
Яке ж було солодке те кохання – моя любов, любов моя остання.
Вже облетіло листя у саду, а я на тебе й досі жду і буду ждать від ночі до світання – моя любов, любов моя остання.
Надія
Антонець.(Непорада)
Надія. Антонець
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
