Любов?

Зорі мліють у нічному небосхилі,
П’ючи нектар земних полів,
Вони були спустошені й безсилі,
І вже не чули тих бентежних слів.

Гуляв десь вітер по діброві,
Доносячи пісні лісних істот,
А ми шукали у серцях своїх любові,
Та не змогли знайти земних щедрот.

А Життя тривало : марехкотіли зорі,
І вітер грався з золотим волоссям
Ми не були тією любов’ю хворі
Чи то лиш так мені здалося?
Margo