Люди для кохання створені,
До кісток почуттями оголені,
І до останньої емоції зморені,
Люди кохати лиш створені.
В пошуках єдиної істини,
Кохання існує без тріщини,
І ти йдеш до найкращої дівчини,
В пошуках коханої істини.
Написавши шматок романтичної повісті,
Розбиваєшся від єдиної милої посмішки,
Від тієї, що дійшла до примхливої совісті,
Написавши трішки романтичної повісті.
Люди для кохання лиш створені,
Відчувають її і безнадійно наповнені,
Почуттями кохання красиво загоєнні,
Жагою до близькості з хіттю вдоволені.
Яна Стаднічук
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
