Весь ваш сенс, усе існування –
Марна спроба довести собі ж,
Що ви – щось більше у світ,
Та все ж ви безмежно пусті.
Нарекли себе богами,
Тоните в кривавій війні,
Яку ведете словами,
Марнуючи безцінні дні.
Ви поводитесь наче безсмертні,
Наче ви над усім королі,
Так жадаєте слави й визнання,
Та помираєте на самоті…
У безкраїх Всесвіту просторах,
Ви навіть не мурахи,ні,
Ви – єдині живі істоти,
Що всередині – мертві…
Тіньоверт
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
