Людям вірити не можна
Хто і що б там не сказав
Довіра їм- це річ безбожна
Я так вважаю і вважав
Їм повіриш- біль зазнаєш
Через місяць, через рік
Зради в спину ніж піймаєш
Серце розірве навік
Довіряй краще тваринам
Візьми кішку чи песця
Вони справжні від природи
Їх чистоти нема кінця
Люди ж кляті мов собаки
Купа в голові думок
Люди прокляті шакали
Кожному б вхопить шматок
Переступлять через тебе
Перескочуть і підуть
Краще ти живи для себе
Слова мої не забуть
Людям вірити не можна
Слова мої не пусті
Якщо й люди вже безбожні
Кому ж вірити тоді?
Микола Закоханий
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
