подаруй мені, Люцифере,
всю красу земної сфери,
всю ту ласку і турботу,
від людей мого народу.
Щоб кохали вороги,
щоб приносили дари,
щоб була солодка я,
як шматочок пирога.
Поплачуся я з тобою
рівномірною ціною,
як виконаєш мрію,
віддати душу я зумію.
Та віддамось ми у кохання,
привабливості гри,
ти і я – зла самозвання,
до певної пори.
Будем править разом,
поки не зведуть нас дні останні,
доки не скину з трону раптом,
та королеви не візьму призвання.
Юлія Карпо
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
