Голоси прорізають шрами душі,дорога зі слів тоне в забутті.Завіса ховає непролиті сльози,ворон тікає в променях ранку.
Холод пробирає крізь шкіру зі скла,сутінки кутані в ковдру тепла.Очі захлинаються світлом чужим,ступаю на серце, мов лід, що тріщить.
milahvl
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
