Ні, він не такий, він не такий як мій батько повторювала собі не раз я, він просто помилився один раз, а потім ще декілька насправді…
Я намагаюся правду дізнатись, а не виправдовувати його як моя мати батька.
Я так не хочу вірити у це, але серце розірвалося у мить коли впала на підлогу і почула його крик, але ж він не такий кричало серце на всю в мені. Він помилився вдруге,прокинувшись він запивняв,що сама я винна він не штовхав, я сама политіла сходами у низ, повірити йому я не могла,я все знала й бачила сама, як від злості він штовхнув мене до долу,а потім запевняв, що я сама.
Він помилився втретє,тоді так болілав голова і вибачити його він вже не благав, знаючи,що це була остання крапля, втікла я звідти хоч серце все ще кохало його, не зважаючи на ці всі побиття.
Кетті
Лілі про Райлі. За книгою "Покинь якщо кохаешь".
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська