Улюбленій поетесі
Ліні Костенко присвячується❤
***
Віршами про вірші,
Що дивні, мов перли,
Прості і довершені,
Й мудрі, як світ…
Безсмертні, від кулі цензури не вмерли
Й торкатимуть струни душі сотні літ.
Летючі катрени
І світлі сонети…
Іде в похід пісня
Марусі Чурай…
Чи зможеш створити, підмайстре-поете,
Такої ж краси золоту пектораль,
В якій закарбовані
Посміх і сльози,
Радість і смуток,
І тиха печаль?
Підмайстре, талант не лежить на дорозі –
Задарма його не дають зазвичай.
Щоб стати Поетом –
Тут сила потрібна
І праця щоденна,
Натхненна й тяжка.
Тоді лиш напнеться струна ліри срібна
(Та ліра – поезія) й Майстра рука
Симфонію витче.
І пальців проворність
В творінні мелодій
Не знає межі,
Адже "Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі".
Як пишеться легко
Віршами про вірші
І Майстра, якими
Пишається світ…
Ті пучки поета, од шовку ніжніші,
Торкатимуть струни душі сотні літ!
Квітень 2002 р.
Юлія Маринич
Дуже гарний вірш. Дякую авторе)
Дякую, надзвичайно приємно)🤗❤ Це поезія моєї юності, написана вона ще в шкільні роки)
)))
Дуже гарно
Рада, що поезія сподобалася 🤗❤