Шелест лісу змушує замовкнути
І замислитись,
Яка красива природа дика створена тут Богом.
Я стою на узбережжі,
Переді мною річка велика,
Там, десь на глибині, плавають качки,
А десь в очеретах співають очеретяні птахи.
І добре тут мені,
Тут тихо і мирно,
Тут не чути голосу війни.
Тут спів пташиний,
Що розслабляє краще музики сучасної, тут душа співає: "Слава Богу навіки!".
Тут немає суєти, поспіху і нічого марного.
Тут життя повільно йде, і грає своїми унікальними лісовими барвами.
Вікторія
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
