Під сонцем, полем, аж до краю,
Горби, долини де, ярок,
Біжить дорога біля гаю
І упирається в лісок.
Той притулився до озерця
І до струмка, що воду ніс,
В дорогу іншу обіперся,
З боків ліщиною обріс.
Побіля нього в снах витаю,
В холодне озеро дивлюсь,
Ходжу під сонцем, в тінь пірнаю
І заблукати не боюсь.
01.01.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
УВАГА!
Вірш передруковано із-за змін
в першому рядку.
…Під сонцем, ПОЛЕМ, аж до краю,…
Прошу вибачення!