У нас це перша, зима холодна
Не сніг, то попіл почуттів
Та й не на землю,
Летить у небеса.
Якби не біль стискав слова
Не плутав би ті полюса
Не тішила б обвуглена така краса.
Тебе горнув би далі до плеча
Од зла тебе ховав би за спиною
Ковтав би з голодом твої слова.
Крила би квітами росли
Мізки тонули б в щасті
В одному на двох погляді.
Та роздирають інші сили
Очікування щастя — тяжкі хвилини
Втомили!
Дістали!
Ти чуєш?
Покриті льодом теплі береги?
То не чекатиму я того літа,
Що відігріло тепла свого
Птахам закоханим,
Піснями відіграло.
Лопатою сніг відгортати
То часу марна трата.
Відро води на кригу розіллю
Глухими, думки зроблю для болю
Емоції у кризі товстошкірій збережу
Хай би до жили до весни,
В холоднім спокої.
Чи теплі дні ще відживуть твої ?
А мої ?
06:01:23:10:20
Lvivskiy≈Andriy
