Ось і літо добігає марафон
Днів спекотних, ранків у росі.
Літо відлітає, ніби сон…
Спогади ж лишаємо собі.
Їх складаємо в скарбничку дорогу
І потрохи у нелегкий час.
Згадуємо літню красоту,
Й літній аромат навколо нас.
Бо ж природа ніби еліксир
Від печалі, смутку і тривоги…
Тільки глянь – на гори наші та ліси!
На квітник, що проростає край дороги.
Все в житті колись минає, то ж життя.
Буде інше літо, інша осінь…
Та сьогоднішньому дню повторення нема…
Він і небагато у нас просить.
Просто жити й цінувати теплий ранок,
Спів птахів біля вікна в саду.
Берегти людей, що поруч з нами.
І не поспішати в осінь золоту…
Бо на все свій час , так кажуть мудрі люди…
Нові дні і без нас прийдуть…
Поки ж насолоджуймося літом.
Поки воно з нами, поки воно тут…
Марина Семйоник
