Мавка

Закохалася Мавка у Хлопця.
Та кохання її не земне.
Він не бачить її… І не хоче
Зустрічати дівча молоде.

Він обходить озерце прозоре.
Мавка плаче і тужить за ним.
А з очей її падають сльози,
Застигаючи в краплі перлин.

Ті перлини вона позбирала.
Нанизала намистом собі.
Потім квіти тихенько зірвала,
Що розквітли у лісі вночі.

Додала до намиста кохання,
Доплела квіточки із бузку,
Із черемхи взяла вона ніжність.
Сіла Хлопця чекати в ліску.

Те намисто чудове,чарівне,
Що ніяк не відвести очей.
Хлопцю голову так закрутило,
Він забув і себе і людей.

Не повернеться Хлопець додому.
Зачарований Хлопець навік.
А намисто,що Мавка зробила,
Їх коханню-святий оберіг.
Шпак Тетяна