Добрий день рідний ліс.
Мачтові сосни тут скрізь.
Такі високі та стрункі, всюди тут стоять.
Розкинув вгору крони, на вітрі ними шелестять.
Немов ведуть розмову, немов поміж собою сосни гомонять.
В зеленому тунелі асфальтована дорога, вона веде в село,
по вулиці піднявшись в гору, дійду до рідного порогу.
А з рідного порогу хоч вдень, хоч ввечері, хоч зранку вставай,
виходжу з дому й бачу березовий гай.
Красу несуть природи, тут дубові та інші гаї.
Я знову приїхав додому , я знову в своїй рідній сім’ї.
Одне лише побажання де б тільки не їхав ,в яких краях не йшов.
Яка б погода не була але до рідного порогу в любу погоду я завжди прийшов.
29.12.2024
В.Є. Панченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
