Коли я була маленька,
Я найбільше чекала зими.
На дивані м’якенькім,
Спала і бачила сни.
Як Миколай приніс омріяну ляльку.
Ту, яку хотіла ще змалку.
Миколай усміхався ласкаво,
Справжня казка тоді оживала.
Мої очі сяяли невимовно яскраво,
Радість моя тоді зацвітала.
А тепер, коли сніг не вкриває поріг,
В кожній зимі знаходиться збіг.
Та душа, крізь роки, береже диво,
Віру в любов і добро щиру.
Щетиніна Дар’я
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
