Вони сховали правду у піску,
Зробили ринг, мов клітку для орла,
Щоб Ф’юрі танцював не у лісу,
А Усика зв’язала та мла.
Маленьке поле — наче пастка звіра,
Де ноги не втечуть, де кожен крок —
Це зрада, хитрість, маска для еміра,
Який продав бійцівський свій урок.
Та вийшов він — мов блискавка зі сходу,
Усик — не просто хлопець, а стіна.
Він бив, і тікав, і ловив ту нагоду,
Де правда — не розмір, а ціна.
Вони хитрили — він тримався честі,
І навіть, коли впав — він став святим.
Бо чемпіон — не той, хто в зручнім тесті,
А хто прорвавсь, коли весь світ був ним.
І хай той шейх купив усю арену —
Душа бійця — не купиться ніколи.
Усик — це гордість, наш меч із каменю,
Що б’є неправду з вірою у волю.