Стоїть криниця в мами на подвір’ї.
А в тій криниці джерельна вода б’є.
Моєї мами, вже давно немає на світі.
Але вода в криниці завжди є.
І де б не був ти, завжди до дому їдеш.
І бистро до криниці ти біжиш.
Щоб хоч глоток тої води напится.
І свою спрагу задовольнити хоч на мить.
Ти завжди умивався із криниці.
Вода джерельна сили придає.
І ось, ніби ти бачеш, йде матуся.
І рушничьок тобі, щоб утертись,
подає.
Які ж то дні тоді були щасливі.
Якби вернулись ті роки назад.
Щоб і мама, й тато на подвір’ї тут ходили.
І мама як завжди , щоб говорила:,, Синочку, снідати вже час."
Вже наші діти виросли дорослі.
Але не хочуть вони жити у селі.
І п’ють вони водичку ту із крана,
Яка різниця, якби напитися чьогось.
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
