МАМО, ЧОМУ СЬОГОДНІ СОНЦЕ БІЛЕ?

Мамо, чому сьогодні сонце біле?
І все навколо без ознак…
Я спав так довго, вічність цілу!
Можливо це недобрий знак?

Мамо, які тепленькі ваші руки.
А очі… Чом не бачу їх?
Були часи коли розлуки
Стерали пам’ять, як на гріх.

Та погляд ваш був завжди поруч,
Мене підтримувало це…
А зараз… лиш розмитий обруч:
Не бачу очі і лице…

Аааа… пригадав останній вечір:
Було спекотно від гармат.
Взяв побратим мене на плечі,
В очах — мільйони кіловат…

А далі я не пам’ятаю,
І не збагну: чи спав, чи вмер…
Матусю, ну скажіть, благаю,
На що став схожий я тепер?

Ви плачете? Не треба, мамо.
Десь Бога край наш завинив!
Закрили вхід для щастя брами —
Наївний люд не зупинив.

Але хтось мусить, і так буде!
Бо видують вітри дурман!
Прозріють і незрячі люди,
Коли розкриється обман…

Барчук Р
25.07.21