Мамо, Ти для мене найкраща у світі Матуся!
Матінко моя сердешна, ніжна, рідна!
Я не соромлюсь плакати при людях, ні я не боюся!
Мамочка, для мене дорога Ти, бідолашна, бідна!
Для мене лучезарною зіронькою у небі світиш!
Мамочка моя, я знаю, звідтіля мене Ти бачиш!
Але Мамо, до мене словом навіть не промовиш!
На Землі не посміхнешся, більше не заплачеш!
З Тобою рідна, хоча б на мить, побути я хочу!
Волію я з Тобою моя Мамо, серцем, Душею говорити!
Чуєш Мамо дорогенька, я Тобі молитву шепочу!
На превелику жаль, нічого не змінити!
Ріднесенька моя, найщиріша в світі Матуся!
Вже на дворі за обрій, Сонце золоте сідає!
Як у дитинстві, до Тебе Мамо, я ж не притулюся!
З Тобою Світи різні стали, і Ти це добре знаєш!
Я Любив, Люблю і буду Любити вічно!
Тебе Любити, моя Мамо, як нікого і ніколи, не Любив!
Тебе Матусю пам’ятати буду щохвилини і щорічно!
Ти пам’ятаєш дорогенька, як я допомогав Тобі, усе робив!
Мамо, знаю відчуваєш все, і бачиш мене Ти!
З галактики зірок, що мерехтять і світяться, з Небес!
Хочу низько вклонитися Тобі, голову схилити!
Нажаль, в Світі Білім, немає місця здійснення чудес!
Мамо, Ти моя безцінна в світі, золотенька!
А я Твій Люблячий Тебе, дорослий синка!
Спочивай моя Матусю, спи моя рідненька!
У Царстві, у Небеснім для Тебе є, як пух хмаринка!
Я ж до Тебе, моя мила, дорогенька Мам!
Хочеш вірша напишу Тобі, здійсню молитву, пісню заспіваю!
Для Тебе моя Мамо, все, що хочеш зроблю сам!
Я лучезарним зіронькам на Небесах, вдячно помахаю!
Матусю моя ніжна, красива, дорогенька!
Я в таємничі Небеса вглядаюсь, дивлюся!
Спочивай моя Матусю, спи моя рідненька!
Святу молитву я візьму, Творцю ж, помолюся!
Мамо, з Небес Святих, мене Ти бачиш!
Впевнений, коли я говорю, Ти розумієш, чуєш!
Вже поруч, на Землі ніколи не заплачеш!
Тому, що в Небесах Святих, Ти Мамочка ночуєш!
Спочивай Матусю, спи моя маленька, і віднині!
Нехай у вічнім сні Твоїм, Тобі насняться!
Твої найкращі чорнобривці – квіти, які посіяла Ти на стежині!
На лугу зеленому, на вигоні з водою доброю, криниця!
Зросла кущем біля криниці й кучерява калина!
Виросла, як завжди, на вигоні трава зелена!
Знай рідненька, Тебе пам’ятає, любить вся родина!
За Тобою дорогенька Мамо, сумуємо щоденно!
Не світ, не зоря… В цей день встану я раненько!
Мамо, в Небеса Святі я пильно подивлюся!
Адже, Ти бачиш все, рідна моя Ненька!
Рідна моя Ненько, дорога моя Матуся!
Мамочка моя, звідтіля мене Ти бачиш
Свого люблячого осиротілого, без Тебе сина
Скотилася з очей моїх сльоза.. І я заплачу
В молитвах Любов моя до Тебе, моя Мамо лине
Сьогодні – День скорботи за Тобою…
День пам’яті… Моя Ти бідолашна і рідненька
Не стримую емоцій, плачу, не володію я собою
Свою ж Душу, до Неба прикладаю я, раненько
Хай на Тому Світі, хай Тобі Матусю!
Той Світ до Тебе буде, ніжний і широкий!
Хай тривоги вічної не буде, і не буде муки!
В Твоїй розтерзаній Душі, Душі мудрій та глибокій!
Підійму свої очі сумні до Небес, подивлюся
Мамо, тихенько, з сумом по Тобі заплачу
Адже до Тебе, моя рідна Матінко, вже не притулюся
На Світі Білім, дорогенька Мамо, Тебе я не побачу
Мамочка моя! Тебе буду я рідненька
Вічність тихим словом згадувати, пам’ятати
Мамо, Ти моя єдина, Ти моя маленька
Ти безцінна в світі, моя рідна Мати!
Я ж для Тебе Матусю, моя рідна ненько
Перед Тобою голову свою, як син схиляю
Мамо, Тобі Твою стежину – доріженьку
Дорогенька, улюбленими чорнобривцями встілаю
Мамочко моя, Тебе я мила моя, ніколи не забуду
А час річкою бурхливою біжить, стрімко тече
На віки вічні пам’ятати Тебе, Матінко моя, я буду
Матусю мила, каюся, вибачте, Ви мене за все
Знаю, Матуся живе давно у Царстві, у Небеснім
Де Райськії сади, Любов і Божа краса
Живе Душа моєї Мами, у місці світлому, чудеснім
Де озаряє Її Душу, Світ Творця, Священні Небеса
Хай Творець моїй Матусі,
усе Земне прощає
Видиме й не видиме, без кордонів у світах, межи
Творець про Душу Мамину, Ангельську Душу знає
Творець! Молю Тебе Маму СПАСИ І ЗБЕРЕЖИ!
М. Т./02.02.23р.
Михайло Тарасенко
